Ви тут
Домашня > Туристичні Новини > На честь хана Кубрата планують створити меморіал в Малій Перещепині

На честь хана Кубрата планують створити меморіал в Малій Перещепині

Представники Міжнародного благодійного фонду “Хан Кубрат” мають наміри побудувати меморіальний комплекс великому болгарському монарху на місці його захоронення в селі Мала Перещепина Новосанжарського району.

Ось так місце поховання хана Кубрата виглядає зараз:

Пам'ятний знак Кубрату на місці його захоронення.
Пам’ятний знак Кубрату на місці його захоронення (серпень 2012 р.) Фото Urum. Ліцензія CC BY-SA 3.0

Представники фонду зазначили, що Новосанжарщина для громадян Болгарії – знакове місце, адже саме тут ханом Кубратом була створена держава Велика Булгарія, яка розташовувалась у степовій зоні сучасної України у 7 столітті

– Наша мета – побудувати на Полтавщині меморіальний комплекс на честь нашого великого праотця, Хана Кубрата. Ми хочемо створити тут новий туристичний об’єкт. Це стане підтвердженням того, що Болгарія та Україна – це два братні народи, які поважають один одного, – наголосив Румен Спасов – президент Міжнародного благодійного фонду “Хан Кубрат”

Цього року болгари планують покращити територію та змінити пам’ятну споруду і вже представили новий проект пам’ятника, на якому зображений болгарський монарх разом із синами. Впродовж 16-17 вересня на Полтавщині пройде всеболгарський Собор, куди завітають керівники сусідньої держави та чимало туристів, які віддадуть шану своєму монарху. Також є задумка провести захід болгарсько-української солідарності.

Якщо плани здійсняться, то на Полтавщині з’явиться ще одна цікава туристична локація.

Історія винайдення місця поховання хана Кубрата доволі цікава. 11 червня 1912 року саме на цьому місці 12-річній Федір Деркач і 14-річній Карпо Маджар пасли худобу. Несподівано Федір, проходячи піщаною дюною, провалився ногою в широку горловину якоїсь посудини. Коли хлопчаки притягнули раритет додому. Батько одного з них спочатку подумав, що діти обікрали церкву. Але місцевий священник заявив, що знайдена візантійська амфора не належить церкві і згодом повідомив про знахідку полтавських чиновників.

Золота чаша з Перещепинського скарбу
Золота чаша з Перещепинського скарбу. Фото Vassia Atanassova – Spiritia. Ліцензія CC BY-SA 4.0

Через декілька днів в селі з’явився поліцейський і археолог Іван Зарецький. На момент його приїзду селяни вже розкопали знахідку і забрали коштовності.

“Згодом поліція вилучила в селян 800 золотих і срібних предметів. Загальна вага речей із золота сягала 25 кг, а зі срібла – 50 кг. Але всього вилучити не вдалося – за наступні кілька років багато жителів села замінило солом’яні стріхи своїх хат на бляшані та черепичні дахи, дехто купив корову. Одна місцева бабуся розповіла, що в неї в дитинстві була парочка улюблених блискучих залізяк, якими вона грала на печі. Досі в селі існує легенда про золоту карету, яку люди втопили в болоті, щоб в Ермітаж не віддавати. Її, звичайно, не знайшли. Але чорні археологи часто навідувалися в село в пошуках нових дрібничок. Батьки хлопців, що знайшли скарб, отримали від влади пристойні грошові суми, ще більша надійшла у волосний бюджет”. – пише Катерина Вовк на сторінках Полтавського Вісника

Знайдені коштовності називають Перещепинським скарбом. Наразі більшість з них зберігаються в  Ермітажі в Санкт-Петербурзі (Росія)

Кому ж належали знайдені коштовності? Яке їх походження? 

Дослідники довго сперечались з цього приводу. Час схову скарбу визначили доволі точно за знайденими монетами: VII століття нашої ери. Того часу на півдні Східної Європи існувало два державних об’єднання, вожді яких могли мати подібні багатства: Велика Болгарія і Хозарський каганат. Отже з’явились дві версії: хозарська та булгарська.

Кулон з Перещепинського скарбу
Кулон з Перещепинського скарбу. Фото Vassia Atanassova – Spiritia. Ліцензія CC BY-SA 4.0

Радянська наука тривалий час дотримувалась хозарської версії. Однак у 80-х роках минулого століття дослідженням Перещепинського скарбу зайнявся німецький професор Йоахим Вернер. Пізніше разом з ним вивчати скарб почали австрійський вчений Вернер Зайбт та болгарські історики і археологи. Їм вдалося прочитати написи давньогрецькою мовою на знайдених перснях з монограмами, а саме ім’я хана та сан патрикія, якого був удостоєний Кубрат. На одному з перснів читається ім’я Органи – дядька Кубрата, який був регентом за його дитинства. У своїй монографії, яка вийшла 1984 року, Й. Вернер висунув версію про те, що біля Малої Перещепини знайшли не просто скарб, а заупокійні дарунки на місці поховання Кубрата — хана, а потім кагана Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. н. е. входила й частина території сучасної України.

Перстень з Перещепинського скарбу
Перстень з Перещепинського скарбу з монограмою Кубрата. Фото Vassia Atanassova – Spiritia. Ліцензія CC BY-SA 4.0

Багато дослідників вважають, що частина скарбу залишається в землы поблизу Малої Перещепини. Перещепинський скарб є найбільшим болгарським скарбом.

За матеріалами сайту Полтавської ОДА, сайту www.visnyk.poltava.ua, сайту reporter.pl.uabg.wikipedia.orgresource.history.org.ua

Для нас важлива Ваша думка

Top