Ви тут
Домашня > Вибір редактора > Архітектурні споруди, за які полтавцям соромно перед туристами

Архітектурні споруди, за які полтавцям соромно перед туристами

Полтава – гостинне місто з давньою історією, тут є, на що подивитися – кожна епоха залишила неповторний слід. Але в місті є архітектурні пам’ятки, які псують його самобутню красу.

Кінотеатр “Алмаз”

На початку 90-х років ХХ сторіччя це був один з найпопулярніших кінотеатрів Полтави. Щойно побудований, він мав два зали. В малому залі, розрахованому на 240 глядачів, демонстрували дивовижні на той час стереофільми, а великий – на 720 глядачів, був оснащений надсучасною апаратурою для демонстрації широкоформатних фільмів, з шестиканальною аудіосистемою.

Кінотетр "Алмаз"

Після розпаду Радянського Союзу приміщення використовували для ресторану та магазинів, а потім воно перейшло в приватну власність. Новий господар розпочав у 2008 році реконструкцію, яку так і не завершив, ймовірно, через фінансову кризу.

 

Кінотеатр "Алмаз"

Наразі занедбана та напівзруйнована будівля виставлена на продаж, але потенційні покупці не надто поспішають придбати це “щастя”. А поки що “Алмаз” став притулком для безхатьків, наркоманів та екстремальної молоді, та є справжнім жахом для містян.

Завод “Знамено”

Якщо ви повернете з автодороги “Київ – Харків” на найдовшу вулицю Полтави – Європейську (колишня Фрунзе), то вам відразу кинеться у вічі величезна будівля – колишній головний корпус 22 заводу “Знамено”. За радянських часів це було надсучасне підприємство, яке випускало електроніку для військової та космічної техніки.

Величезна територія підприємства розташовувалася по обидві сторони від автодороги “Київ – Харків”, та поєднувалася, в тому числі, підземними проходами, по яким, за спогадами очевидців, могла проїхати навіть вантажівка. Про бомбосховище, що знаходиться під заводом, ще й досі ходять легенди.

Завод "Знамено"
Завод “Знамено”

 

За часів незалежності завод почав занепадати, так як його керівництво не змогло налагодити виробництво конкурентоздатної сучасної електронної техніки і приміщення заводу розпродали по частинам. Так у колишній їдальні підприємства зараз розташований супермакет “Фуршет” та магазин “Ельдорадо”.

 

Нові власники почали демонтаж будівлі головного корпусу, але робили це без необхідних дозвільних документів, тому влада зупинила процес демонтажу.

 

Так і залишилась ця будівля принадою для екстремалів. Але їх розваги неодноразово закінчувалися трагічно. Декілька років тому там зірвався з висоти і розбився підліток.

Набережна річки Ворскла

Гості Полтави, які прямують з Південного залізничного вокзалу міста до центральної частини, перетинають по дорозі окрасу Полтави – річку Ворсклу. Але якщо раптом у них виникне бажання насолодитися мальовничими краєвидами набережної, то їх чекає розчарування.

Зарослі чагарниками та засмічені береги річки, в поєднанні з напівзруйнованими будівлями ресторанного комплексу готелю “Турист” не викликають захвату у гостей міста.

Ці місця уподобали як місцеві безхатьки, так і безхатьки-“гастролери” (все таки поруч залізничний вокзал).

Полтавський Кадетський Корпус

Одна з будівель архітектурного ансамблю Круглої площі – колись величний Полтавський Кадетський Корпус, зараз знаходиться в жалюгідному стані.

Будівля корпусу була закладена 27 червня 1835 року , а урочисте відкриття відбулося 6 грудня 1840 року. Місце для будівництва обирав сам імператор Микола І, він же дав йому назву – Петровський Полтавський Кадетський Корпус.

Головна будівля корпусу, побудована під керівництвом архітектора М. І. Бонч-Бруєвича в стилі пізнього класицизму мала три поверхи і була виконана в Т-подібній формі. Також вона включала в себе внутрішньодомову церкву в ім’я Святого Самсонія, день якого також припадав на 27 червня.

20 травня 1865 року Кадетський Корпус був перетворений на військову гімназію, а в 1882 році знову повернув стару назву. До корпусу приймалися хлопчики віком до 10 років, а навчання в закладі тривало сім років.

Після Жовтневого перевороту в Росії, декретом Ради Народних Комісарів від 12 лютого 1919 року Петровський Полтавський Кадетський Корпус був офіційно закритий. Невдовзі в будівлі розмістили Полтавські Радянські піхотні командні курси, а в 1938 році сюди була переведена Ярославська школа автомобільних техніків, яка в 1940 році стала Полтавським тракторним училищем.

У відновленій після руйнування під час війни з Німеччиною будівлі у 1958 році розмістилося Дніпропетровське артилерійське училище, яке перейменували на Полтавське зенітне артилерійське Червонопрапорне училище ( згодом Полтавське вище зенітне ракетне командне училище).

Заклад готував висококласних фахівців для збройних сил не лише Радянського Союзу, але й для багатьох закордонних армій. Але після здобуття Україною незалежності виявилося, що така кількість військових фахівців країні не потрібна і в 1992 році було ухвалене рішення про розформування училища. Останній випуск курсантів відбувся у 1995 році.

У 2004 році головна будівля Кадетського Корпусу була продана колишнім (та вже покійним) мером Полтави Анатолієм Кукобою приватному підприємству “Авна Трейдінг”. Наступні ж мери не залишали спроб повернути архітектурну та історичну пам’ятку у власність міста. І ось нарешті у 2015 році, після багаторічних судів, ця будівля знову опинилася у комунальній власності Полтави.

Але на цьому біди Кадетського Корпусу не закінчилися. У бюджеті міста просто не виявилося коштів не тільки для ремонту та реконструкції будівлі, а й хоча б для консервації. Тому погодні негаразди разом зі “спритними” полтавцями ( міська влада навіть охорону не організувала) продовжують нищити архітектурну перлину Полтави.

Декілька разів там виникали пожежі (зазвичай від розпалених безхатьками вогнищ), а зловмисники розкрадають все, що зроблено з металу, в тому числі і дах споруди.

Наразі це улюблене місце полтавської молоді, яка бажає отримати гострі відчуття. Хоча декілька разів подібні розваги закінчувалися трагічно – підлітки зривалися з висоти та отримували важкі травми.

Джерело

Для нас важлива Ваша думка

Top