Ви тут
Домашня > Туристичні маршрути > Автомобільні маршрути > Автомобільно-велосипедний маршрут “Полтава літературна”

Автомобільно-велосипедний маршрут “Полтава літературна”

Маршрут пролягає центральною частиною міста Полтава. Мета маршруту: ознайомлення з місцями, де жили і творили класики української літератури та монументальними спорудами, що їх вшановують.

Загальна протяжність маршруту 9 кілометрів. Тривалість 3-4 години.

Маршрут  розроблено для автомобільної, автобусної чи велосипедної подорожі.

Музей-садиба Івана Котляревського
Музей-садиба Івана Котляревського

А. Музей-садиба Івана Котляревського, що знаходиться на історичній Івановій Горі.

Варто завітати до оселі, в якій народився і жив засновник української літератури, автор славнозвісної «Енеїди», «Наталки-Полтавки» та «Москаля-чарівника» І. П. Котляревський.  Сучасні романтики зможуть не лише послухати цікаву розповідь екскурсовода та подивитися на старожитності, що демонструються в садибі, а й влаштувати незабутню фотосесію. Музей-садибу відкрили у 1969 році. Будинок відтворили у такому вигляді, в якому він був ще в далекому 1837 році.

План садиби зберігався у обласному архіві багато років, саме він й допоміг відтворити вигляд оселі, в якій у 1769 році народився І. Котляревський. При відтворенні садиби митці також використали малюнок Т.Г. Шевченка «Будинок І.П. Котляревського у Полтаві» (серпень 1845 р.).

Пам'ятник Миколі Гоголю
Пам’ятник Миколі Гоголю. Фото Vlad2003

B. Пам’ятник Миколі Гоголю. Пам’ятник встановлено у березні 1934 року на перехресті вулиць Небесної Сотні і Гоголя.

Бронзову скульптуру письменника, який сидить у задумі, поклавши одну руку з розгорнутою книжкою на коліно, а в другій тримає олівець, виготовлено за проектом скульптора Леоніда Позена. За підрахунками автора вартість пам’ятника становила 25-27 тисяч карбованців.

До 1 листопада 1913 року на спорудження пам’ятника Гоголю було зібрано по підписці пожертв на суму 29,258 карбованців 25 копійок.

Пам’ятник планувалось встановити перед приміщенням драматичного театру імені М. В. Гоголя, але в зв’язку з першою світовою війною справу було відкладено. У 1915 році Леонід Позен подарував скульптуру місту. У перші роки Радянської влади місцеве керівництво заборонило ставити пам’ятник «буржуазному» письменнику і скульптура лежала на одному із складів. У 1934 році її встановлено на сучасному місці на залізобетонному постаменті висотою 3,5 метрів. До 150-річчя з дня народження проведено реконструкцію: поліпшено архітектурні форми п’єдесталу, встановлено бронзову дошку з написом: «М. В. Гоголь. 1809-1852».

Напис на п'єдесталі пам'ятника І. П. Котляревському
Напис на п’єдесталі пам’ятника І. П. Котляревському. Фото IgorT.

С. Пам’ятник Івану Котляревському. Перший в історії пам’ятник українському письменнику, поету, драматургу і громадському діячеві, засновнику сучасної української літератури І. П. Котляревському. Монумент встановлено 30 серпня (12 вересня) 1903 року. Розташований пам’ятник на своєму первинному місці — на бульварі Котляревського (до 1908 року — Протопопівський бульвар).

Пам’ятник Івану Котляревському у Полтаві збудовано на громадські кошти, які збиралися в 1895—98 роках. Всього було зібрано 11 768 карбованців 67 копійок.

Попри зібрані великі кошти встановити монумент довго не вдавалося через протидію офіційної влади Російської імперії, що мала надати дозвіл на встановлення пам’ятника родоначальнику нової української літератури. Зрештою цей дозвіл було отримано, однак зробити надпис українською на постаменті так і не дозволили. Урочисте відкриття пам’ятника 30 серпня (12 вересня) 1903 року перетворилось на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української інтелігенції та культури.

Пам'ятник Тарасу Шевченку
Пам’ятник Тарасу Шевченку

D. Пам’ятник Тарасу Шевченку розташований навпроти Полтавського краєзнавчого музею, споруджений у стилі конструктивізм видатним українським скульптором Іваном Кавалерідзе, який був особисто присутній на його відкритті 12 березня 1926 року.  Коли спало покривало, полинула знайома всім мелодія композитора Гордія Гладкого і кількатисячний хор заспівав «Заповіт» Т. Г. Шевченка.

Під час війни пам’ятник значно пошкодили: якийсь німецький вояка відбив Шевченкові носа, вухо і вус, щоб прокласти кабелі.

Після другої світової війни Микита Хрущов, перебуваючи в Полтаві, порадив не відновлювати пам’ятник, а побудувати новий, з бронзи. Реставрували пам’ятник Шевченку в Полтаві лише в 60-х роках.

Полтавський літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського
Полтавський літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського. Фото з сайту ridna.ua

E. Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського. В одному з мальовничих куточків Полтави, на колишньому Келінському, а нині Першотравнему проспекті у старовинному будинку (пам’ятка архітектури національного значення), що, за переказами, належав відомому поету Василю Капністу, розташований Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, відкритий у вересні 1952 р.

Варто звернути увагу на унікальні експонати: перше прижиттєве видання поеми І.П. Котляревського «Енеїда» 1798 року і раритетне друге видання – 1808 року, цінне тим, що було у особистій бібліотеці господаря будинку. У музеї є повна інформація про життєвий та творчий шлях Івана Петровича Котляревського (1769-1838 рр.). А ще – про буденне життя класика, як звичайного полтавця: про його службу на посадах наглядача Будинку виховання дітей збіднілих дворян, піклувальника полтавських благодійних закладів, директора першого театру у місті. Окрема зала музею присвячена сучасному розвитку культури міста: там можна побачити виставки місцевих митців.

Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка
Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка. Фото Alexxx1979

F. Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка. Окрасою музею є його меморіальна частина. Передпокій, вітальня, їдальня, робочий кабінет, дитяча кімната, кімната для гостей, тераса, – все відтворено так, як було за життя письменника. Музейна експозиція збудована на документальній основі, джерелом якої слугували оригінальні світлини з сімейного архіву, спогади рідних, друзів, сучасників В.Г. Короленка, які відвідували його дім. Фондова колекція музею налічує понад 10 тисяч експонатів.

Нині до музейного комплексу входять: меморіальна садиба письменника – пам’ятка історії кінця ХІХ – поч. ХХ століть, флігель, де міститься виставкова зала, та могила письменника і його дружини на території міського парку „Перемога”.

Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Фото Slovolyub

G. Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного міститься в одноповерховому дерев’яному побіленому будиночку, що ховається за тополями та бузком. Цю садибу Панас Мирний придбав на тодішній 3-й Кобищанській вулиці, нині названій його іменем, у березні 1903-го і прожив тут сімнадцять останніх років життя, створивши в цьому ошатному будиночку чималу частину свого письменницького доробку, ходячи звідси до центру міста на службу в казенну палату і скінчивши тут свій земний шлях 28 січня 1920 року.

Садиба-музей Панаса Мирного — одна з найбагатших в Україні. Близько тисячі речей, книг, фотографій і документів розміщені в сімох кімнатах будинку письменника. У музеї зберігаються понад 150 рукописів Панаса Мирного та його брата Івана Білика, разом з яким написано великий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», понад 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини, першодруки творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників, частина архіву журналу «Рідний край». В 1976 році садибу оголошено пам’яткою садово-паркового мистецтва. З 1985 року в новому приміщенні розміщено літературну експозицію.

Могила І. П. КотляревськогоH. Могила Івана Котляревського. На цьому місці похований батько української літератури Іван Петрович Котляревський.

Перший цегляний надгробок на могилі у 1839 року за свої кошти побудував друг поета, полтавський вчитель С. П. Стеблін-Камінський.

До 100-річчя з дня народження І. П. Котляревського в 1869 року на його могилі було встановлено новий пам’ятник, але й він не зберігся.

До сторіччя видання першої української книги «Енеїди» в 1898 року на могилі І. П. Котляревського встановлено надгробок за малюнком художника В. О. Волкова і моделлю скульптора Л. В. Позена. Чотиригранний обеліск з сірого граніту, встановлений на фігурному постаменті. Висота обеліску 2,90 м, ширина 0,80 м, глибина 0,75 м. Висота постаменту 1,60 м, ширина 1,72 м, глибина 1,55 м. З фасадного боку — бронзовий барельєф поета у лавровому вінку, під ним викарбуваний текст (слова Т. Г. Шевченка): «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люде, Поки сонце з неба сяє Тебе не забудуть».

Для нас важлива Ваша думка

Top